Актуально для батьків

Значення інтернету для дітей

Мета: ознайомити батьків з небезпекою в Інтернеті, дати поради, як діяти у небезпечній ситуації;  дати можливість зрозуміти і відчути батькам, що для дитини означає Інтернет, як впливає перебування в Інтернеті на розвиток підлітка;  визначити разом з батьками переваги і  недоліки  Інтернету  в житті дитини; ознайомити з правилами користування Інтернетом для дітей.  

Очікувані результати:

-      орієнтація батьків на осмислення  результатів анкетування про ставлення дітей до Інтернету;

-      формування готовності батьків надавати допомогу дітям у користуванні Інтернетом;

-      стимулювання самоосвітньої діяльності батьків щодо оволодіння правилами користування Інтернетом.

Обладнання:

Комп’ютер, проектор, заготовки квітів (серединка і пелюстки), анкети

На дошці записані висловлювання:

 Скрізь, де є життя, є і небезпека.

/ Емерсон /

У найбільшій безпеці той, хто напоготові, навіть коли немає небезпеки.

/ Сайрус /

Людина - найнадійніше і одночасно найуразливіше джерело інформації.

/ Анатолій Бредінскій /

Забави дорослих називають справами, у дітей вони теж справи, але дорослі за них карають, і ніхто не шкодує ні дітей, ні дорослих

/Аврелій Августин/

Хід зборів

1.                  Оголошення теми і мети батьківських зборів.

2.                  Вправа «Вітаю Вас»

Мета: познайомити учасників, сприяти згуртованості групи та створенню комфортної атмосфери для успішної роботи.

 Хід проведення

Вчитель пропонує підводитися тих людей, які вважають, що це стосується їх:

- встаньте ті, у кого чорне волосся;

 - встаньте ті, хто має гарну посмішку;

- встаньте ті, хто має доньку;

 - встаньте ті, хто має сина;

 - встаньте ті, хто вважає себе гарною матір’ю

- встаньте ті, хто прийшов сьогодні на нашу зустріч з гарним настроєм і хоче отримати безліч позитивних вражень і корисних порад.

Привітайте один одного оплесками.

3.                  Розповідь учителя «Чим займаються діти в Інтернеті».

Діти, як найбільш активна й допитлива аудиторія, часто першими знайомляться з новими технологіями, такими як інтернет, випереджаючи в технічній освіченості батьків. У цьому є позитивний бік: підвищення рівня
ерудиції, формування навичок спілкування з людьми. Але є й негативний: відсутність життєвого досвіду, як правило, підвищує ризик зіткнутися з онлайн-загрозами:

o        онлайн-насилля;

o        шахрайство;

o        порнографія;

o        отримання особистої інформації з метою злочинного використання

76 % батьків не знають, які сайти відвідують їхні діти. А ви знаєте?

Тривожна статистика:

- понад 28% опитуваних дітей готові надіслати свої фотокартки незнайомцям у Мережі;

 - 17% без коливань діляться інформацією про себе і свою родину – адресою, професією, графіком роботи батьків, наявністю цінних речей у домі… Нащо незнайомцям така інформація, діти, як правило, не замислюються;

- 22% дітей періодично потрапляють на сайти для дорослих;

- 28% дітей, побачивши в інтернеті рекламу алкоголя або куріння, хоча б один раз спробували їх купити, а 11%− спробували купувати наркотики;

- близько 14% опитуваних час від часу відправляють платні SMS за бонуси в онлайн-іграх і лише деякі звертають увагу на вартість послуги.

Дослідження також виявило: 87% батьків вважають, що саме вони повинні навчати дітей правилам безпеки користування інтернетом. Однак лише у 18% випадків дорослі перевіряють, які сайти відвідує дитина. Причини різні – хтось не знає, які ресурси можуть бути небезпечними, а хтось не вміє користуватися журналом відвідування сайтів. Третина батьків (32%) – хвилюються, що у дитини погіршується зір від роботи з комп’ютером, тому зазвичай обмежують дитині час користування Мережею. Тільки 11% батьків знають про такі онлайн-загрози, як «дорослий» контент, азартні ігри, онлайн-насилля, кіберзлочинність.

Результати дослідження підтвердили, що батьки недостатньо обізнані,
як захистити дітей і навчити їх безпечному користуванню Мережею.

Що роблять діти та підлітки в інтернеті?

Спілкуються – знайомляться і шукають нових друзів у соціальних мержах, чатах, беруть участь у дискусіях і віртуальних форумах.

Навчаються і розвиваються – продивляються контрольні, реферати і курсові роботи, читають новини, підвищують рівень знань, технічної і медійної освіченості.

Розважаються – грають, слухають музику, дивляться фільми і відеоролики.

У віртуальному середовищі діти та підлітки прагнуть розслабитися і аб-
страгуватися від психологічних проблем реального світу, дати вихід емоціям, цікаво провести час.

Віртуальний ігровий простір дозволяє дітям реалізовувати низку базо-
вих потреб: у грі, розвагах, досягненні поставленої мети, саморозвитку, розвитку позитивних якостей, сміливості, вмінні долати перешкоди, поразки і невдачі; потреби у повазі та самоповазі, потреби в автономії, у протесті проти існуючих правил, знятті соціальних табу; потреби у домінуванні; потреби в агресії та запобіганні небезпеки тощо.

За статистикою:

- Школярів цікавлять такі ресурси Мережі, як YouTube, Google и Facebook, Wikipedia, eBay и MySpace, а також фан-сайти.

- Хлопчики легше сприймають інформацію, що несуть зображення, а дівчата надають перевагу текстам.

- Для дівчаток найбільша складність – це навігація сайтів і особливості користування ресурсами інтернет. Хлопчики швидше орієнтуються в ресурсах сайтів і в навігації.

- Дівчата під час роботи з комп’ютером звертаються за допомогою до дорослих, а хлопчики намагаються самостійно розібратися в проблемі та знайти рішення.

- Хлопчики віддають перевагу інтернет-магазинам, іграм і «дорослим» ресурсам, а дівчата – музичним сайтам, розважальним ресурсам і сайтам, присвяченим відомим особистостям.

- До соціальних мереж хлопчики і дівчата виявляють однаковий інтерес.

- Хлопчики частіше за дівчат відвідують порнографічні сайти і сайти з еротичним змістом.

Я провела анкетування серед учнів нашого класу.

  Аналіз анкет для учнів.

  Про те, чим є для  Вашої дитини Інтернет, чи вміє вона правильно поводитися за комп’ютером,  я дізналася, провівши анкетування.

Анкета

1. Чи є у вас удома Інтернет?

2. Чи вмієте ви працювати в Інтернеті?

3. У якому віці ви почали працювати в Інтернеті?

4. Скільки годин на день у середньому ви проводите в Інтернеті?

5. Чому ви віддаєте перевагу: комп’ютеру або спорту?

6. Чи граєте ви в комп’ютерні ігри?

7. Скільки часу проводите за комп’ютерною грою?

8. Чи легко ви відриваєтеся від гри?

9. Чи є у вас постійне бажання грати?

10. Чому ви віддаєте перевагу: спілкуванню з другом або спілкуванню через мережу Інтернет?

11. Що вас більше цікавить: Інтернет або читання книги?

12. Чому ви віддасте перевагу: прогулянці на свіжому повітрі або комп’ютерові?

13. Чи робите ви гімнастику для очей?

14. Як ви думаєте, скільки годин на день можна працювати за комп’ютером?

15. Чи втомлюються у вас очі під час роботи за комп’ютером?

16. Чи відвідуєте ви ігрові зали?

17. Скільки часу ви проводите в ігровому залі?

18. Як часто ви проводите гімнастику для очей?

19. У які ігри ви любите грати?

20. Як ви думаєте, яке спілкування із другом краще: по комп’ютеру або безпосередньо?

Аналіз анкет для дітей

 Обговорення результатів аналізу відповідей дітей на запропоновані запитання

 Дискусія

o        Чи варто забороняти, чи обмежувати час роботи  дитини за комп'ютером?

o        Що дає дитині Інтернет?

o        Чи може комп’ютер замінити книгу?

1.                  «Інтернет-галявина».

На кожному столі є зображення квіток з написами дій, чим займаються ваші діти в Інтернеті.

Червоні квіти: розважаються

Оранжеві квіти: спілкуються

Сині квіти: навчаються і розвиваються

І тепер подивимось на нашу “галявину ” - на ній досить багато червоних квітів, а червоний колір — колір застереження, заборони.

Зазвичай, якщо діти продивляються контрольні, реферати і курсові роботи, читають новини, підвищують рівень знань, технічної і медійної освіченості, то вони сконцентровані на процесі навчання і їм не вистачає часу «шукати пригод». Ці учні мають уже перелік безпечних сайтів для навчання, вони інтелектуально розвинені.

Якщо ж діти спілкуються в Інтернеті, то треба правильно обирати об’єкти для спілкування, чи знають діти того, хто по той бік мережі?

Для розваг діти не мають жодних перешкод, вони мандрують мережею безцільно й існує ймовірніть того, що вони натраплять на небезпеку!

2.                  Модельована ситуація.

Батькам пропонується розділитися на 2 групи (група дітей і група батьків).

Зараз я пропоную обговорити різні ситуації, що трапляються в Інтернеті. Група батьків, що виступають у ролі дітей, аналізує ситуацію з боку учнів, а інща група батьків розповідає, як вони вчинять на місці батьків.

Ситуація 1

Дитина познайомилася і потоваришувала у соціальній мережі з приятелем і збрирається до нього на зустріч у кав’ярню поблизу Вашого будинку. Батьки випадково дізналися про цю зустріч.

Ситуація 2

Дитина отримала електронного листа з погрозами від невідомого адресата і хоче порадитися з батьками, як вчинити в даній ситуації.

Ситуація 3

Мама помітила, що дитина переписує реквізити її кредитної картки. Під час бесіди виявляється, що дитина хоче підготувати сюрприз для тата і купити в Інтернет-магазині планшет, про який тато мріяв давно і скоро планував купити. Планшет пропонують зі знижкою 70%, треба тільки відправити номер кредитної картки і пароль.

Ситуація 3

Ваш комп’ютер вийшов з ладу. В сервісному центрі сказали, що пошкодили комп’ютер віруси, занесені з Інтернету. Тато почав сварити сина, що той заніс комп’ютерний вірус. На це син не зміг нічого сказати у свій захист. Через деякий час тато згадав, що отримував дивного листа від невідомого адресата.

Ситуація 4

При підготовці презентації на урок біології дитина випадково потрапила на «дорослий сайт». Батьки це помітили.

5.Вправа «Чат»

Уявіть, що ви зайшли на чат і хочете поспілкуватися, бо побачили цікаву тему, що обговорюють. Зареєструйтеся на цьому чаті ( придумайте собі нік) і поспілкуйтесь у ньому.

Правило «нашого» чату: записувати свій нік, далі через двокрапку записувати повідомлення, що відповідає заданій тематиці, або відповідь на питання. Коли записали повідомлення, необхідно передати аркуш далі. Коли аркуш потрапляє до вчителя, він відхиляється від тематики і задає провокуюче питання.(Приклади питань: Я про це знаю, давайте зустрінемося, я детальніше про це розкажу? О, я знаю класну тему, це Вам буде коштувати тільки номер кредитки і пароль до неї).  Коли аркуш пройде два кола, обговорюється вправа.

В цей час, поки батьки чекають своєї черги, їм можна запропонувати переглянути ролики про небезпеку в Інтернеті. (Наприклад скрайбінг-ролики).

6.Рефлексія. Заняття «Батькіська порада»

Ведучий.  Які знання, поради і рекомендації були для вас цікавими, новими і Ви обов’язково розповісте про них своїй дитині? (батьки висловлюють свої думки)

7. Висновок.

Пам’ятка батькам

 - Діти  шкільного віку повинні виходити в Інтернет лише під наглядом до­рослих ще й тому, що їм потрібна допомога під час пошуку сайтів і під час спілкування.

- Навчіть дитину правил конфіденційності і поведінки в Мережі.

- Роз'ясніть дитині, для чого і як правильно створювати ніки (придумані імена).

- Придумайте разом із ди­тиною нік, де не міститься особиста інформація про неї, і безпечний пароль.

- Розкажіть дитині, що в Мережі люди можуть видавати себе за будь-кого, тому слід ставитись обережно до нових віртуальних знайомих і в жодному разі не повідомляти їм ніякої особистої інформації.

- Не дозволяйте дитині користуватися голосовими службами для взаємодії з товариша­ми по мережних іграх.

- Навчайте дитину відрізняти правду від брехні.

- Виявляйте зацікавленість до віртуального життя дитини і не ігноруйте запитання, що вона ставить. Якщо не знаєте відповіді на якісь запитання, можете спільно пошукати їх в Інтернеті.

- Розкажіть дитині про ризики, які вона може зустріти у віртуальному просторі.

- Створіть альтернативні інтереси, обов'язки для вашої дитини: відвідування гуртка за інтересами або спортивної секції; хобі; прибирання своєї кімнати; догляд за тваринами чи кімнатними рослинами; допомога молодшим у виконанні домашніх завдань.

- Користуйтеся програмами батьківського контролю.

- Дитина до 6 років повинна проводити за комп’ютером не більше 10-15хв. і то не щодня. Для дітей 7-8 років обмеження становить 30-40 хв. на день. У 9-11 років можна сидіти за комп’ютером не більше години-півтори в день.

- Важливо, щоб на монітор не потрапляло світло, і не падали відблиски від лампи. Краще розташувати його в кутку, але так, щоб задня поверхня не впиралася в стіну. Але при цьому комп’ютерне місце повинно бути добре освітлене. І частіше провітрюйте кімнату маленького комп’ютерщика.

-Розміри комп’ютерного столу й стільця повинні відповідати зросту дитини. Прослідкуйте, щоб вона рівно тримала спину, не клала ногу на ногу, не занадто перегинала зап’ясток, не задирала голови. Для зручності можна покласти під ноги підставку. Екран потрібно розташувати так, щоб по відношенню до центру дисплея погляд падав трохи зверху вниз, під кутом 10-20°. Перевірте, чи рівно стоїть монітор, чи не доводиться дитині повертатися до нього. Найкраще розташувати монітор на такій відстані, щоб дитина могла торкнутися до нього кінчиками пальців витягнутої руки.

- Крім виконання спеціальної гімнастики, потурбуйтеся про те, щоб, дивлячись у монітор, дитячі очі не страждали від занадто яскравих кольорів екранної картинки. Не полінуйтеся „пограти” з настроювачами монітора, відрегулюйте яскравість і контрастність так, щоб вам було якнайкомфортніше. Якщо у вас не рідкокристалічний монітор, то обов’язково прослідкуйте за тим, щоб частота оновлення екрану була максимальною (не менше 85, а в ідеалі – 100 і більше герц).

   Довірливі стосунки завжди допоможуть вам вжити своєчасних заходів у випадку виникнення ситуації, що загрожує безпеці дитини.

Лекторій для батьків

«Сімейні конфлікти:

попередження та вирішення кризових ситуацій»

     Доброго вечора, шановні батьки.   У спілкуванні з учнями та   батьками свого класу, я зрозуміла, що настав час підняти тему уникнення конфліктів в родинах, де зростає підліток.

____________________________________________________________________

  Конфлікт (з лат. conflictus – зіткнення) – особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами. Виникнення конфліктів є об’єктивним і неминучим явищем.

____________________________________________________________________

 Сімейні конфлікти   - найпоширеніша форма конфліктів.

 У 80 – 85 % сімей відбуваються конфлікти.  

15 – 20 % виникають сварки з різних приводів.

 Сімейні конфлікти – це протиборство між членами сім’ї на основі зіткнення протилежно направлених мотивів і поглядів.

__________________________________________________________________ Найбільше часто конфлікти в батьків виникають з дітьми підліткового віку.

Підлітковий вік - час активного пошуку. Дитина намагається зрозуміти, що вона означає в цьому світі, хто вона і як її сприймають оточуючі.

________________________________________________________  У підлітковому віці виявляються такі поведінкові реакції:

1) реакція емансипації (звільнення) - у прагненні вирватися з-під опіки батьків, учителів, дорослих з їхніми порядком, законами, стандартами і цінностями, вчинити по-своєму всупереч батькам і навіть здоровому глузду, не сприймаючи навіть справедливої критики на свою адресу;

2) реакція групування з ровесниками. Виділяють: змішані нестійкі групи залежно від захоплення, обставин; стабільні групи з постійним лідером, ієрархією - такі групи володіють “своєю територією”, вільний час проводять у сутичках з подібними групами;

3) реакція захоплення (хобі) - може бути настільки сильною, що цілком захоплює підлітка, знижує інтерес до навчання. Захоплення може бути й інтелектуальним (музика, малювання, віршування, радіотехніка); фізичним (спорт, культуризм, водіння мотоцикла, рукоділля); лідерським (пошук ситуацій, компаній, де можна верховодити); накопичувальним (колекціонування); егоцентричним (виділитися модним одягом, зовнішністю, вивченням, приклад японської мови, захопленням літературною або філософською течією); азартним (парі, карти, ситуація ризику); комунікативним (балачки, пліткування тощо);

4) реакція гіперсексуальності - підвищений інтерес до іншого статі, сексуальної літератури, порнографії, закоханість і залицяння часом супроводжуються петтингом (інтимні пестощі), онанізмом, раннім статевим життям.

Намагаючись зрозуміти себе, підліток ставить під сумнів авторитет своїх батьків. У власній сім'ї йому дуже важливо довести, що він - самостійна особистість. А значить, має право на власну думку з будь-яких питань. І часто його думка не збігається з думкою батьків. Це протиріччя і стає джерелом постійних конфліктів. Батьки потрібні підліткові як партнери, опора, підтримка, орієнтир у мінливому житті.            

Якщо батьки не були готові до закономірних підліткових реакцій емансипації, групування, сексуальних тощо, з обуренням їх сприймають, то конфлікт неминучий.

 Типи конфліктів підлітків з батьками:

 конфлікт нестійкості батьківського ставлення (постійна зміна критеріїв оцінки дитини);

мені 15 років і в мене проблеми:( відпускають гуляти тільки до 8 годин, кричать, якщо я не роблю уроки!.  Якщо прошу гроші – відповідають – не заслужила!!!. Після 11 класу хочу піти навчатись до вишу, але батько сказав, що не збирається оплачувати має навчання!!! Все, що я роблю їм не подобається. Я займаюсь волейболом, але мамі це не подобається, сказала, якщо буду хоч одна «шістка» - я можу забути про тренування… я вже втомилася плакати.  Я так вже не можу, з батьком не розмовляю цілий місяць і він все робить мені на зле! В інтернеті шукаю шляхи заробити на навчання, але ж мені лише 15, можна працювати законно тільки по 4 години – як я зароблю?! Додому іти не хочу і частенько задумуюсь про дитячий будинок…

  конфлікт гіперопіки;

Недоліки надмірної опіки:

1.Відсутність ініціативи у дитини.                                                   

2.Втрата здатності у дитини самостійно приймати рішення.         

3.Дитина може стати об’єктом глузування однолітків.                      

4.У дитини може виникнути комплекс неповноцінності і відчуження від батьків. 

5.Дитина може «замкнутися у собі».                               

6.Може з’явитися «конфлікт опіки», який призведе до того, що дитина почне звинувачувати батьків у своїх невдачах.

  конфлікт неповаги прав на самостійність (тотальність вказівок і контролю);

Мені 14 років, мене не випускають на вулицю. Взагалі ніколи… друзів у мене, крім шкільних, не має. Папа зі мною сюсюкає, як півторарічною дитиною, це дуже дратує. Вони ставляться до мене, як до робота, тільки поряд з ними я можу бути нормальною,  а без їх управління я все розтрощу, підірву білий дім, пограбую міську адміністрацію, або у крайньому випадку не зможу зробти 3 кроки – впаду!,   Навіть у школі я під контролем, бо мама там завуч. Відчуваю себе маріонеткою, мовби батьки мене народили, просто тільки «щоб була»!  

 конфлікт батьківського авторитету (прагнення домогтися свого в конфлікті за будь-яку ціну).

 Я старша, мені 13 , і батьки, те що не роблять самі перевалюють на мене. Будь – що, винувата я. Хоча і навчаюсь я на відмінно, батько частенько лупцює мене через мілкі провини, навіть, якщо спати вчасно не ляжу.   А як це зробити, якщо гора уроків, догляд за братами, як би чого не начворили, куча домашнього прибирання і ще гуртки.   Мої міркування, поради взагалі не беруть до уваги, кажуть «мала ще з дорослими розмовляти», докорять тим, що купили мені, щось краще, ніж у однокласників, хоча це не так.  Додому повертатись я не хочу. Друзів мало, в гості іх водити забороняють: не маєш права, квартира  маленька, батько вдома і таке інше. Плюс до цього батьки, особливо тато, дуже полюбляють кричати на мене на вулиці при людях, а іноді можуть навіть вдарити. Завела особистий щоденник, але мама обов’язково його знаходить і дуже критично коментує записи, показує його родичам.  

__________________________________________________________

  Звичайно дитина на домагання і конфліктні дії батьків відповідає такими реакціями (стратегіями), як:

     реакція опозиції (демонстративні дії негативного характеру);

     реакція відмовлення (непокора вимогам батьків);

     реакція ізоляції (прагнення уникнути небажаних контактів з батьками, приховування інформації і дій). 

 Заборонено:

 1.  Глузування над підлітком в сім’ї.

2.    Вимога негайного виконати певну дію, не дивлячись на те, що дитина вже щось робить.

3.    Зауваження та вказівки в присутності однолітків.

4.    Ігнорування  інтересів та бажань підлітка.

5.    Фізичне покарання.

 Основні шляхи вирішення конфліктів між батьками та дітьми

Перш за все, навчитеся правильно діяти під час сварки:

 - Визначте проблему.

 - Чітко і спокійно обговоріть її з домочадцями. звертаючи увагу на свій тон і слова, які ви обираєте, щоб висловити свої почуття.

 - Обговоріть виявлену проблему.

- Якщо дискусія розжарюється і починає переростати у сварку, зробіть перерву, щоб всі могли охолонути і повернутися до спокійного обговорення.

- Придумайте вирішення проблеми і колективно узгодьте.

- Застосуйте ваше рішення на практиці. Ви повинні діяти у відповідності з рішенням, для того щоб конфлікт був дійсно вичерпано.

___________________________________________________________________

 Відомий французький письменник і громадський діяч Ерве Базен надає поради щодо відносин батьків і дітей, які мають глибокий психологічний зміст:

1.                       Не керуйте дітьми заради задоволення. Утримуйтесь від непотрібних «проповідей». Дитина намагається зрозуміти, що можна, а що - ні, тому потребує авторитету батьків, який є ніби бар’єром, що вберігає від падіння. Сприймати цей авторитет дитині набагато легше, якщо він має характер пояснювального коментаря, пропозиції-підказки. Не втручатись у життя дитини так само небезпечно, як і втручатися безперервно. Якщо ви караєте підлітка за щось, то дійсно доводите йому деякі істини і досягаєте свого, але ціною його отупіння: дитина перестає відрізняти дрібний проступок від тяжкого гріха. Проте, якщо ви не звернете увагу на дрібний проступок, також можете зашкодити дитині, оскільки без «таблиці проступків» вона не зрозуміє арифметику людських цінностей.

 2. Ніколи не приймайте рішення одноосібно. Золоте правило для батьків: двовладдя і єдина політика. Якщо батько й мати суперечать одне одному, подивіться, що коїться з дитиною! Вона ніби розсічена на ліву і праву половинки. Цей стан забувається дитиною повільно, залишаючи шрами в її душі.

3. Вірте в тих, хто вам протистоїть. Сім’я - це перше середовище, де формуються соціальні навички дитини, тому треба бути послідовними, правильно реагувати на спроби дитини опиратися вашого диктату. Треба дати їй «загартувати м’язи» , відстоюючи власну думку. Батьки, які не терплять заперечень, виховують таких дітей, які будуть повсякчас озлобленими або безмежно самовдоволеними, пихатими й глухими до докорів.

________________________________________________________________

 4. Жодних коливань відносно подарунків. Діти нерідко вимагають від нас того, що їм хочеться. Часто батьки не можуть відмовити їм у придбанні нової модної іграшки. А втім відмова у такому проханні - набагато більший подарунок для дитини: це вчить її відрізняти необхідне від зайвого.

5. Переконати можна лише власним прикладом. Якщо самі не вірите в те, що навіюєте своїм дітям, не сподівайтесь, що вони повірять

6. Говоріть з дітьми про все. Не вірте, що мовчання - золото. Єдина можливість для батьків вийти переможцем у боротьбі з телевізором (комп’ютером) - стати співрозмовником. Говоріть з дітьми про вашу роботу, про них самих, про домашні проблеми… Дискутуйте, сперечайтесь, не бійтесь будь-яких тем.

_______________________________________________________________

. Тримайте двері, відчиненими. Батьки «відкривають дітям очі» на реальне життя. Алє дивитися на життя і жити ним - різні речі. Вам не втримати дітей у домі-колисці. Вони народжені вами для того, щоб потім могли самі день за днем народжуватись для життя за дверима батьківського дому, за якими знаходиться те, доросле життя, що вони мають прожити самі.

8. У потрібний момент відійдіть. Хоча присутність близьких - найбільше багатство, батьки повинні усвідомлювати, що їм слід ще за життя передати це багатство в спадок своїм дітям. Для сучасної сім’ї, в якій нерідко тільки одна дитина, неминучість того, що вона ніде і буде жити самостійним життям, дуже лякає батьків. Проте слід усвідомити, що в нас немає морального права прив’язувати її до себе.

  Сьогодні родина чомусь не в пріоритеті. Бізнес, успіх і гроші для багатьох стали ціллю номер один. Але ми повинні приділяти увагу найголовнішому в нашому житті – нашим рідним і близьким. Все інше може почекати. Тільки тоді сімейний конфлікт стане дуже рідкісним «гостем» у вашому будинку.

   Батьки і діти                                     

Батьки і діти — це любов і сльози,
Це вічне щастя і одвічний біль.
Це сонце і тепло, сніги й морози,
Мед на вуста й на вічні рани сіль.
Як на троянді — колючки і квіти,
Так і в житті є радість і печаль.
Високі мрії й дуже різні діти...
Чомусь таке трапляється, на жаль.
Всім хочеться все мати в ідеалі,
Причому водночас і без зусиль.
Щоб щастя без труда та без печалі
Пливло саме у руки звідусіль.
Та у житті такого не буває.
Запам’ятати треба в чому річ:
Зоря щаслива лиш тоді засяє,
Якщо трудитись будеш день і ніч.
А діти — це і щастя, і турбота,
Відповідальність і тривога теж.
Без відпочинку й вихідних робота,
Любов така, яка немає меж. (Надія Красоткіна)