Самоосвіта

Самоосвіта   –  одна із акмеологічних умов

 професійного росту вчителя

 

Програма професійної самоосвіти вчителя географії

КЗ «Олександрівський ліцей №2»

Волошиної Марини Федорівни

 

Навіщо педагогу ВЧИТИСЯ?

Вдосконалюватися, на мою думку, потрібно все життя. Ми,   педагоги-практики, найчастіше орієнтуємося на свій досвід. І тому для нас величезний інтерес представляє наука.

І чим більше пізнаєш, тим більше розумієш, скільки ще корисного можна почерпнути для себе.

Педагог-професіонал завжди шукає найоптимальніші шляхи для підвищення якості навчання та розвитку інтересу до предмета. Сьогодні дуже важливо, щоб учитель був творчою, саморозвиненою особистістю. Адже саме Учитель має великий вплив на формування світогляду Людини, яку він навчає.

Сучасний вчитель –це професіонал, він має бути і артистом , і художником, і письменником, і співаком, але при всьому цьому завжди залишатися і учнем. Хороший учитель постійно повинен продовжувати вчитися: вчитися працювати над собою, вчитися спілкуватися  з дітьми, вчитися готуватися до уроку. Вчитися, вчитися, вчитися… Педагогічна діяльність подібна до мозаїки - образ складається з шматочків, кожен з яких необхідно підібрати по кольору, формі, розміру. Праця кропітка, трудомістка: не завжди частинки співпадають. Іноді доводиться все перекладати по - новому.

У Святому Письмі сказано, що всякий, хто вчить, ПОВИНЕН у першу чергу вчити самого себе! Тому самоосвіта - це чергова сходинка нашого педагогічного Олімпу.

          Вдосконалення якості навчання та виховання в сучасній школі безпосередньо залежить від рівня підготовки педагога. Суспільство завжди висувало і буде пред'являти до вчителя найвищі вимоги. Для того, щоб вчити інших, потрібно знати більше. Учитель повинен знати не тільки свій предмет і володіти методикою його викладання, а й бути обізнаним з іншими науками, різними сферами суспільного життя, орієнтуватися в сучасній політиці та економіці. Учитель повинен вчитися всьому постійно, тому що перед ним кожен рік змінюються тимчасові етапи, поглиблюються і навіть змінюються уявлення про навколишній світ.

Що таке професійне становлення педагога? Як довго проходить цей процес? Результатом професійного становлення будь-якого суб'єкта діяльності є його професійна майстерність. Ні для кого не секрет, що протягом життя людині доводиться змінювати поле діяльності, не завжди вибір, зроблений після закінчення школи, буває усвідомленим. Але, так чи інакше, будь-яка робота вимагає розвитку певних навичок.

Самоосвіта вчителя є необхідною умовою професійної діяльності педагога. Тому професійне зростання також можна назвати і пошуком свого шляху, набуттям власного голосу. Для мене план професійно-особистісного розвитку направлений на отримання  таких знань, які б сприяли розширенню освіченості у своєму предметі, підвищенню ефективності навчання предмету, сприяли б виробленню нових педагогічних прийомів і методик, розвитку творчого потенціалу у професійній діяльності. Створюючи модель програми професійно-особистісного саморозвитку, я виходила з того, що сьогодні суспільству потрібні ініціативні й самостійні фахівці, здатні постійно вдосконалювати свою особистість і діяльність. Займаючись самоосвітою згідно особистого плану саморозвитку, мною досягнуто певних результатів у роботі, які показують, що у моїх учнів формується нова система знань, умінь і навичок, розвивається самостійність, виникає інтерес до географії та біології, а це все сприяє підвищенню ефективності навчання учнів.

 

 

 

 

Мотиви, які спонукають мене до самоосвіти

Бажання творчості. Вчитель - професія творча. Творча людина не зможе з року в рік працювати за одним і тим же поурочним планом або сценарієм. Робота повинна бути цікавою і приносити задоволення.

Зміни, що відбуваються в житті суспільства. Ці зміни в першу чергу торкаються учнів, формують їхній світогляд, і не хотілося б, щоб мій образ формувався у них як образ «несучасної людини».

Конкуренція. Можливість бути потрібною на роботі. Не секрет, що багато батьків, приводячи дитину до школи, просяться в клас до конкретного вчителя, предметника або класного керівника.

Громадська думка. Мені не байдуже, вважають мене «хорошим» або «поганим». Поганим вчителем бути прикро.

Матеріальне стимулювання. Без постійного засвоєння нових знань не домогтися підвищення категорії, збільшення навантаження у школі.

Інтерес. Вчитися просто цікаво. Як людина, яка щодня вчить, не буде постійно вчитися? Чи вправі вона тоді викладати?

Основні напрями професійно-особистісного саморозвитку:

1. Розширення кругозору зі своїх предметів,  культури людства:

- ознайомлення з принципами сучасної державної освітньої політики;

- розвиток економічної грамотності;

- оволодіння елементами інформаційної культури;

- досягнення високого загальнокультурного рівня; забезпечення якісної психолого-педагогічної підтримки освітнього процесу;

- здатність до вироблення індивідуального стилю педагогічної поведінки.

2.Задоволення специфічної потреби у практико-орієнтованих знаннях.

3. Забезпечення розвиваючого ефекту набутих знань, вирішення реальних практичних ситуацій, які виникають у процесі педагогічної діяльності.

          Можна сказати, що зміст програми направлений на  вирішення реальних проблем, з якими я стикаюся в процесі своєї професійної діяльності.

Види діяльності в процесі самоосвіти, які сприяють моєму професійному зростанню як вчителя:

-  систематичний перегляд певних телепередач;

- читання методичної, педагогічної та предметної літератури;

- огляд в Інтернеті інформації з методики викладання предметів, педагогіки, психології, педагогічних технологій;

- розв’язування  олімпіадних завдань, тестів, питань ЗНО, кросвордів та інших завдань підвищеної складності або нестандартної форми;

- відвідування семінарів, тренінгів, конференцій, уроків колег;

- дискусії, наради, обмін досвідом з колегами;

- систематичне проходження курсів підвищення кваліфікації;

- організація гурткової та позакласної діяльності з предмету;

- вивчення інформаційно-комп'ютерних технологій;

- відвідування предметних виставок та тематичних екскурсій з предмету при проходженні курсів;

- спілкування з колегами в школі, районі, області та в Інтернеті;

- ведення здорового способу життя, заняття спортом, фізичними вправами.

Етапи самоосвіти

Зміст поняття професійної компетентності вчителя включає три аспекти якостей і властивостей особистості:

- професійно-особистісний, пов'язаний з освоєнням і розвитком професійних знань і умінь, інтелектуального потенціалу та емоційно-вольової сфери;

- професійно-діяльнісний, пов'язаний з розвитком особистості і створенням умов для її саморозвитку;

- професійно-творчий, пов'язаний з готовністю вчителя до сприйняття та реалізації інноваційних ідей, нової інформації, умінням оволодіти новими технологіями.

Такий підхід дозволяє сформувати модель розвитку моєї професійної компетентності в умовах додаткової педагогічної освіти як цілісну, динамічну систему, яка включає діагностичний, інформаційно-мотиваційний, проектно-організаційний і узагальнюючий етапи.

На діагностичному етапі відповідаю на питання: чи знаю я це і навіщо мені це треба знати, визначаю мої потреби, інтереси, труднощі в практичній професійній діяльності.

На інформаційно-мотиваційному етапі результатом роботи є пробудження інтересу до особливостей своєї «Я-концепції» і свого професійного розвитку, причин і джерел своїх практичних труднощів.

На проектно-організаційному етапі вибудовую індивідуальну перспективну програму професійного розвитку і саморозвитку.

На узагальнюючому етапі завершальним моментом є готовність до самореалізації у своїй практичній діяльності отриманих знань, рекомендацій, оцінка ступеня значущості отриманої інформації.

Результативність самоосвіти:

-- Збільшення кількості учнів, які обирають мої предмети на ДПА та ЗНО.

- Збільшення кількості учнів - учасників та призерів предметних олімпіад, турнірів та різноманітних  конкурсів

- Проведення відкритих уроків, семінарів-практикумів для педагогів школи та району на базі гімназії.

- Участь у конкурсі «Панорама творчих уроків -2005, 2008, 2009».

- Участь та перемога в обласному етапі конкурсу «Вчитель року -2003(І) та 2014 (І)» номінація географія.

- Участь в обласному етапі конкурсу «Педагогічний досвід освітян регіону».

- Робота над апробацією підручників   «Географія».

- Керую роботою районного методичного об’єднання вчителів географії.

На власному досвіді я переконалася в тому, що сьогодні можна вчитися із задоволенням. Вчитися можна різними шляхами, і кожен вибирає собі найбільш прийнятний, але хочеться нагадати слова німецького філософа Дістервега: «Ти лише до тих пір здатний сприяти освіті інших, поки продовжуєш працювати над власною освітою ...». Бажаю всім удачі та успіху!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1.              Вчитель: Самооцінювання  /упоряд. Н. Мурашко. – К., 2007. – 128с.

2.              Гузова Л.П. Развитие профессиональной культуры учителя – фактор  успешной работы // Методист. – 2005. - №2. – С.34-37.

3.               Довгопол І. Професійна компетентність педагога: методика комплексного дослідження. – Сімферополь, 2006. – 70с.

4.              Діагностика праці вчителя. /Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2007. – жовтень. –С.64-70.

5.              Квадріціус Л.В. Професійна самоосвіта вчителя // Управління школою. – 2006. - №13. – С.35-38.

6.              Стецюк Л.І. Методологічні основи діяльності вчителя // Все для вчителя. – 2005. - №23-24. – С.11-28.

7.              Соф’янц Е. Структура професійної компетентності сучасного педагога

      // Управління освітою. – 2006. - №17. – С.4-5.

8.              Стадник О.Л. Створення умов для розвитку творчої особистості вчителів   // Все для вчителя. – 2005. - №21-22. – С.30-32.

9.              Тевлін Б. Резерви підвищення професійної майстерності вчителів // Завуч (Шкільний світ). – 2004. - №11. – С.3-6.

10.          Темченко О. Впровадження інноваційних підходів для підвищення  компетентності педагогів // Завуч (Шкільний світ). – 2005. - №13. – С.10 (вкладка).

 

 

 

 

 

 

 

 

Удосконалення методичної майстерності – це передусім самоосвіта,

особисті ваші зусилля, спрямовані на підвищення власної культури праці

і в першу чергу культури мислення.

В.Сухомлинський

Удосконалення рівня професійної компетентності – один з основних напрямків  реформування системи освіти. Головні нормативно-правові документи Міністерства освіти і науки України свідчать:

·                    « Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру».     Закон України « Про освіту»

·                    « Підготовка педагогічних  і науково-педагогічних працівників,

їх професійне самовдосконалення – важлива умова модернізації освіти»   Національна доктрина розвитку освіти.

         Сучасна педагогіка має потребу у висококваліфікованих спеціалістах, які здатні творчо підходити до організації навчально-виховного процесу та досягати високих якісних результатів.

         Виходячи із вищесказаного, можна зробити висновок, що виникає потреба у досконалій організації та управлінні самоосвітньою діяльністю педагогів.

Тому однією із задач післядипломної освіти педагогів є удосконалення роботи у міжкурсовий період за темою самоосвітньої діяльності шляхом стимулювання самоосвіти, саморозвитку та пошуку шляхів самореалізації особистості вчителів.